Калинова моя Україна...

         Незважаючи на широке розмаїття нововведень в організації навчальної діяльності учнів, урок є і залишається основною організаційною формою навчально-виховної роботи в школі. Однак процес модернізації освітньої галузі потребує від вчителя суттєвих змін і у ціле покладанні уроку, і в системі інформаційних, дидактичних засобів навчання.

 Питання моделювання ефективного уроку є надзвичайно актуальним для сучасних педагогів, що працюють в умовах особистісно-орієнтованого підходу, запроваджують інноваційні технології. Спробуємо поміркувати й висловити свою точку зору з проблеми. Як  потрібно  змоделювати урок, щоб досягти ефективності  й результативності?        

 Педагогічна наука та шкільна практика спрямовують свої зусилля на пошуки шляхів удосконалення  уроку. Загальні вимоги стисло можна сформулювати так:

• формувати міцні навички та уміння, сприяючи підготовці школярів до життя;
• озброювати учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями;
• підвищувати виховний ефект навчання на уроці;
• здійснювати всебічний розвиток учнів;
• формувати в дітей самостійність, творчу активність, ініціативу як стійкі якості особи, уміння творчо вирішувати завдання, які зустрічаються в житті;
• виробляти уміння самостійно вчитися, набувати і поглиблювати або поповнювати знання , працювати з книгою, опановувати навички, уміння і творчо застосовувати їх на практиці;
• формувати в школярів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потребу в розширенні та набутті знань, позитивне ставлення до навчання.

 Розробляючи проект майбутнього заняття, словесникові слід пам’ятати  мудру настанову Т. Бугайко: «Кожен урок літератури повинен мати свою структуру; не може бути двох уроків, абсолютно схожих один на одного».

 Проте це зовсім не означає,  що в побудові їх немає спільних закономірностей.

 Методична наука формулює обов’язкові вимоги, без дотримання яких неможливий урок літератури:відповідність його змісту чинним програмам;

• педагогічна логічність і доцільність;
• підпорядкованість теоретико-методичним законам і правилам;
• врахування вікових психологічних особливостей учнів і рівня їхньої підготовленості;зумовленість вивчення твору його літературним родом, жанром, напрямом і т.ін.

Отже моделювання уроку ґрунтується на цих незмінних правилах і водночас передбачає елемент творчості, детермінований індивідуальністю вчителя і школярів, багатоваріантністю розв’язання навчальних ситуацій, неоднозначністю інтерпретації літературного твору тощо. Цей процес охоплює розгортання творчого задуму одним з етапів якого є обрання типу уроку відповідно до його теми й мети.

При цьому словесник має спиратися на усталені в методиці

типології уроків літератури:

• за домінантними формами і методами роботи вчителя та учнів: урок-лекція,урок-бесіда,урок-семінар,урок-диспут,урок-конкурс,урок-композиція, урок - наукова конференція, урок – прес-конференція, урок-екскурсія, кіноурок, телеурок і т.ін.;
• за характером основних дидактичних завдань: уроки засвоєння  нових знань і розвитку на основі їх умінь і навичок (розмежовують види – вступні уроки вивчення окремих розділів, уроки підготовки до сприймання художніх творів, уроки первинного сприймання твору, уроки поглибленої роботи над твором, уроки розвитку зв’язного мовлення), уроки узагальнення й систематизації знань, уроки контролю знань, умінь і навичок, комбіновані уроки;
• за способом діяльності вчителя й учнів: урок творчого читання, урок компаративного аналізу, урок культурологічного аналізу, інтегрований урок, урок-дослідження, урок-гра і т.ін.;
• за характером виучуваного матеріалу: урок вивчення біографії письменника, урок аналізу художнього твору, урок опрацювання літературно-критичних статей, урок вивчення оглядових тем, урок позакласного читання, урок літератури рідного краю.

 Творчий характер учительської діяльності на цьому етапі полягає в рішучій відмові від стереотипів у професійно-педагогічній діяльності, збагаченні індивідуального методичного досвіду вміння будувати уроки різних типів, доцільному поєднанні традиційних та інноваційних модифікацій їх, постійному експериментуванні.

 Інновації в навчально-виховному процесі стосуються насамперед  структури уроку. Структура уроку й форми організації навчальної роботи на ньому мають принципове значення в теорії і практиці сучасного уроку, оскільки в значній мірі визначають ефективність навчання, його результативність. Кожний тип уроку має свою структуру: етапи побу­дови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Добір елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб оптимальним шляхом досягти його найбільшої ефективності. Постановка мети, конструювання навчального процесу, перевірка його ефективності – це основні моменти розробки уроку.

 Існує чітко визначена дидактична структура уроків різних типів. Проте слід уникати шаблонності в процесі побудови уроку. Процес навчання ефективний лише тоді, коли вчитель правильно розуміє єдність функцій кожного компонента окремо і його структурної взаємодії з іншими компонентами уроку. 

 Під час створення методичного проекту уроку  для забезпечення ефективності значну роль слід приділяти  створенню мотивації, психологічного комфорту з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

Інноваційний урок –це заняття, що має нетрадиційну, гнучку, варіативну структуру та орієнтоване на підвищення інтересу учнів до навчання за допомогою нових методів і форм організації навчальної діяльності (С. Батишев).

  Інновації на уроці літератури

•  Нові форми організації уроку.

• Сучасні методи та технології.

Технологія навчання моделює шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах відповідного навчального предмета, теми, питання.

 Вибір технології – це вибір стратегій, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи учителя з учнем.      

Завдання інноваціної діяльності:

Переорієнтація змісту навчання із запам'ятовування матеріалу на формування здатності його використовувати, вмінь самонавчання.

Орієнтація на особистість учня, його здібності та інтереси.

Новий підхід до роботи учителя.

Учитель виступає у ролі організатора усіх видів діяльності учня, працює як консультант і помічник.

 Алгоритм впровадження інновації

•  Підготовка учителя до нововведення:

 а) вивчення актуальності нововведення (за рівнем його відповідності потребам школи, соціальному замовленню), результативності (оцінювання або на основі прогнозування, або на основі наявного досвіду), рівня потреб та інтересів учнів, методичної розробленості ідеї та умов, необхідних для її засвоєння;

 б) планування процесу впровадження інновації ( розробка уроків, тестів та завдань).

•  Впровадження нововведення (система уроків та домашніх завдань).
• Перевірка (система вивчення) ефективності впровадження нововведення: початковий, поточний та кінцевий контроль.
• Контроль та оцінювання результатів впровадження інновацій відбувається на основі розроблених критеріїв та показників, динаміка змін яких дає підстави для аналізу.Узагальнення результатів.

Уроки нових форм дають можливість учням узагальнити та систематизувати набуті знання, застосувати їх на практиці, стимулюють творчу активність школярів, розвивають їх мислення та мовлення.