До першої відміни належать іменники жіночого й чоловічого родів, які в називному відмінку однини мають закінчення -а (-я): хмара, буря, мрія, сирота, лелека, Микола’, сюди також належать іменники жіночого роду із збільшувальним значенням на -ищ(е): бабище, бородище. -
До другої відміни належать:
а) іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини не мають закінчення -а (я): вітер, дощ, день, герой, батько;
б) іменники середнього роду, які при відмінюванні не приймають жодних суфіксів: село — села, сонце — сонця, подвір’я — подвір’я, горнятко — горнятка.
До третьої відміни належать іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини не мають закінчення -а (-я): радість, сутінь, ніч, подорож, мати.
До четвертої відміни належать іменники середнього роду, які при відмінюванні приймають суфікси -ат- (-ят-), -єн-: теля — теляти, лоша — лошати, коліща — коліщати; іменників, що приймають суфікс -єн-, залишилося всього три: ім’я — імені, плем’я — племені, сім’я — сімені (лише в однині); іменники тім ‘я і вим ‘я набули ознак другої відміни.
Все досить просто. Для легшого розуміння, можна це все помістити в таблицю.
Відміни | Рід | Закінчення | Приклади |
І | ЖіночийЧоловічийспільний | -а (-я) | Гора, земля, Микола, круча, староста, суддя, сирота |
ІІ | Чоловічийсередній | Твердий або м’який приголосний; -о;-о, -е, -а, (-я) | Степ, біль, край, продаж, ДніпроПеро, поле, селище, знання |
ІІІ | Жіночий | приголосний | Путь, піч, подорож + мати |
ІV | Середній | -а, (-я) при відмінюванні приймають –ат, -ят, -ен | Лоша, теля, ягня, ім’я, плем’я |
Думаю, що ви уже зрозуміли як визначити відміну іменника)