Слова в українській мові поділяють на склади. Склад — це частина слова, складена з одного чи кількох звуків і вимовлена одним поштовхом видихуваного повітря: о-ко, по-го-да, о-зеро.
У кожному складі може бути лише один голосний звук. Він організовує склад. Тому голосні звуки називають складотворчими. Склад може бути тільки з одного голосного звука (о-ме-га, арі-я) або з голосного й приголосних (ма-ти, лам-па). У слові стільки складів, скільки голосних звуків.
Слова бувають односкладові (хрущ, ківш, ніч), двоскладові (ти-хий, роз-мір) та багатоскладові (ве-черя-ти, не-на-сит-ність).
Склад, що закінчується на голосний звук, називаємо відкритим (ру-ка, я-ма), а склад, який закінчується на приголосний, – закритим (піч, дав-ній, май-стер).
Поділ на склади
В українській мові поділ слів на склади не довільний, а підпорядкований наступним правилам:
- якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу: о-сінь, про-синь, Си-дір;
- якщо між голосними є кілька приголосних, то й, в, р, л, м, н, які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що йдуть після них, – до наступного: гай-ка, Вол-га, мір-ка;
- якщо другим приголосним виступають й, р, л, то разом з попереднім приголосним вони відходять до наступного складу: мі-льйон, лю-блю, Дми-тро;
- якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта до наступного складу: мас-ло, eфip-ний, рів-ний;
- якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, л, відходять до наступного: се-стра, пе-ре-рва-ти, про-сте-жи-ти.
