Сьогодні,
після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль,
не менш актуальною. І це, напевне, перше, що я не можу пробачити сучасним
українським політикам. Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу
й Заходу існували завжди, вони отримали назву "синдром Збруча", однак
завжди наші співвітчизники прагли єдності. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР –
історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український
народ, протиставити українців один одному.
На полях Першої світової війни відбувалося братання Українських січових
стрільців, що воювали у складі війська Австро-Угорщини, та українців-вояків
армії Російської імперії. Згодом усвідомлена необхідність єдності змусила
українські західні регіони до проголошення самостійності з метою возз’єднання з
Українською Народною Республікою.
21 січня 1990 року жителі багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і
Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну дату. Офіційно в
Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
